- покарлючити
- —————————————————————————————покарлю́читидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покарлючити — ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити … Український тлумачний словник
покарлючений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покарлючити. 2) у знач. прикм. Який має звивини, закрути, вигини і т. ін.; нерівний … Український тлумачний словник
покулити — ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити … Український тлумачний словник